четвер, 21 квітня 2016 р.

Мірча Еліаде про мужність і мовчання


"Перша ознака здійснених духом кроків — це мовчання. Ясна річ, йому далеко до суворого німування аскета. За своєю натурою чоловік є чужим недоречній відвертості, цій напасті юнаків та сентиментальних, жоноподібних душ. Нащо ці зізнання? Нащо дробити себе, ділячись болем чи радістю? Нащо допускати чужу думку і в цей останній прихисток істинного усамітнення — у переживання духу? У суворому мовчанні чоловік добуває свої внутрішні скарби, про які ніхто не повинен підозрювати. Таке мовчання не виставляє себе напоказ. У повсякденному, обивательському житті, яке ми вимушені терпіти, його треба приховувати за легкою поверховою розмовою. <…>

Фемінізація суспільства — сильна спокуса на шляху еволюції. Найперші вороги чоловіка: самолюбування та поблажливість до себе, надмірна відвертість, дешева меланхолія, снобізм. Єдиний рятунок — духовна аскеза."

Мірча Еліаде — 'Апологія мужності'.
На фото: український боєць на позиціях під Донецьком.

Немає коментарів:

Дописати коментар